|
|
 |
Степан Бандера — здібний публіцист і теоретик українського націоналістичного руху. Головні його праці опубліковані в творі «Перспективи Української Революції». Видання ОУН, Мюнхен, 1978 р., 640 ст. У 1999 році в Києві вийшло друге видання цієї праці.
Дуже багато його думок актуальні й нині. Їх іноді забувають, або свідомо перекручують. Наведу декілька, взятих з його «Слова до українських націоналістів-революціонерів за кордоном»...
Детальніше: ГОЛОВНІ ЗАПОВІТИ СТЕПАНА БАНДЕРИ
ВІЙНА НЕ НА ЖИТТЯ А НА СМЕРТЬ 1933 р.
Нам нав`язували і продовжуть комплекс раба та пасивних споглядачів.Мовляв нас знищували,відбирали хліб,а ми помирали та їли дітей і "дурной хохол" то все терпів. А що було насправді? Була війна! В якій ми нажаль програли в 1933 році та заплатили велик ціну...
Детальніше: Голодомор українців та боротьба за свободу України у ті часи
Це коли папірець із українським гербом визначає національність людини. Сирічь будь-який араб, маючи український паспорт може впевнено називати себе українцем. Про що відкрито говорив якійсь російськомовний покидьок з телеканалу ICTV. Більше того, населення нашої країни, яке не звикло замислюватися ні про що більше, ніж комунальні платежі, сприймає світ так само. Всі, хто мають наш паспорт - наші, всі хто ні - чужі.
Детальніше: Звідусіль нас штовхають у сторону паспортного патріотизму. Що це таке?
Невмируща владарна воля Української Нації, що казала Твоїм предкам
завойовувати світ, водила їх під мури Царгороду, поза Каспій та Віслу,
здвигнула могутню Українську Державу. Мечем і плугом зазначувала границі
своєї владарности, в боротьбі проти орд сповняла історичну місію України,
що проявлялася в державницьких чинах і творчих замірах Великих Гетьманів і
Геніїв, що піднялися з руїни до нового революційного чину й державного
будівництва, що посягає тепер владно по нове життя і творить могутню епоху
Українського Націоналізму й наказує Тобі:
"Встань і борись! Слухай і вір,
здобувай і перемагай, щоб Україна була знову могутня,
як колись і творила нове життя по власні уподобі і по своїй волі."
Детальніше: Кодекс українського націоналіста
 Володимир Білінський. Народився у 1936 р в м. Дунаївці на Хмельниччині. Навчався в Дніпропетровському університеті на кафедрі мостобудування. У 1959 році отримав направлення в Караганду. Починав майстром мостобудівної бригади. Виходив на пенсію з посади заступника міністра. Збудував близько сотні мостів у Казахстані й Сибіру. “Ніколи не був дуже релігійним чи навпаки антирелігійним. У 1980-х, коли більш-менш можна було ходити до церкви, не робив цього. Бо там розмовляти російською мовою. Треба було звертатися до Бога не від душі, не своєю мовою. Мене від цього коробило.” У 1999 р переїхав до України. Одружений. Дружина – Любов Сергіївна – росіянка. Має сина Ігоря й онуків. У середині 1980-х років таємно почав писати книгу "Країна Моксель". У ній спростовує російські історичні міфи. Заперечує слов’янське походження росіян та правдивість "літописних зводів". Називає їх фальшивкою цариці Катерини. Вважає Росію наступницею "Золотої Орди". Розвінчав міф про Олександра Невського та називає його найбільшим прислужником Орди. Книгу відмовлялися надрукувати в Казахстані. В Україні вийшов тритомник "Країни Моксель" та два томи "Москви Ординської". Живе в Києві.
Українець, який з дитинства чує російську мову, згодом тягнеться до російського, як до свого рідного. Про це в інтерв'ю розповів історик Володимир Білінський.
Чому українці так багато говорять про росіян?
- Колись ми з ними були пов'язані, бо були у складі Російської імперії чи Радянського Союзу. У Львівській чи Волинській області більше розмовляють про Польщу. Метрополія завжди намагається винищити прошарок інтелігенції, нав'язати місцевому народу "свою" мову. Український народ тричі породжував інтелігенцію. Першу — за часів Київської Русі. У 14-16 століттях поляки намагалися окатоличити українську еліту (хоча християнство взагалі за своєю суттю - єврейська релігія!). Останнім здався князь Василь Острозький. Його старший син Януш був вже христо-католиком, а меншого Олександра, який був христо-православним, поляки отруїли. Тоді здавалося, що народ більше не здатний народити нову еліту. Проте спромігся на козаччину, тодішніх полковників, гетьманів. Тоді росіяни русифікували їх. Нав'язали свою мову, культуру, побут. Третій раз еліту сколихнув Тарас Шевченко у кінці 19 — на початку 20 століття. Її винищила більшовицька влада...
Детальніше: "Росія розвалиться на ті ханства й князівства, з яких починала складатися" - автор книги "Країна...
|
|
|
|
|
