24 - 10 - 2021

Громада «Ведична Русь»

Головна

Від епохи лисиці до епохи вовка. Символізм переходу

За слов'янським календарем, з 392р. по 2012р. людство жило в епоху Лисиці під заступництвом Богині Марени (Мари), яка супроводжується розквітом брехні та обману. Її символом є хрест з двома перекладинами (руна Мари). З 2012 року настала епоха Вовка, санітара природи, під заступництвом Бога Велеса. Символ - руна Велеса. Це є космічним процесом і пов'язане з рухом Сонячної системи (Ярила Сонця) по Чумацькому Шляху (Сварзі Пречистій)...

Детальніше: Від епохи лисиці до епохи вовка. Символізм переходу

НАЦІЯ ГЕНІЇВ

 ТАРАС    ШЕВЧЕНКО

МОЯ   ТИ   ЛЮБА

 

  Моя  ти  люба!  Мій  ти  друже!        Одурить!  Не  одурить  Бог

 Не  ймуть  нам  віри  без  хреста,   Карать  і  миловать  не  буде:

 Не  ймуть  нам  віри  без  попа      Ми  не  раби  його - ми  Люде!

 Раби,  невільники  недужі!             Моя  ти  любо!  Усміхнись,

 Заснули,  мов  свиня  в  калюжі,    І  вольную  святую  душу,

 В  святій  неволі!  Мій  ти  друже,   І  руку  вольную,  мій  друже,

 Моя  ти  любо!  Не  хрестись,         Подай  мені.  То  перейти

 І  не  кленись,  і  не  молись          І  Він  поможе  нам  калюжу,

 Нікому  в  світі!  Збрешуть  люди,     Поможе  й  лихо  донести,

 І  візантійський  Саваоф                  І  поховать  лихе  дебеле

                                                       В  хатині  тихій  і  веселій.

 

  Як    би    цей   вірш,   генія    нашої    нації,   був   написаний    в    часи    «святої  інквізиції»,  то   його   скоріше   б   за   все   спалили   на   вогнищі,   так   само   як  спалювали   всіх,  хто   сповідував   Віру   Предків   наших  -  Рідну   Віру. 

  Так  само  сповідували  Віру  Предків  і  інші  генії  Нашої  Нації.  Один  з  них  -  Іван  Якович  Франко...

Детальніше: НАЦІЯ ГЕНІЇВ

НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ? (продовження)

Ось деякі імена із нашого українського іменослову, ЧОЛОВІЧІ: 

Детальніше: НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ? (продовження)

НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

Кажуть, ім’я – це те, що найприємніше чути кожній людині. Тож пропоную, друзі, поговорити про наші наймення. А заодно поговорімо і про нашу віру. На перший погляд це начебто й непоєднуване. Ба, ні, таки поєднуване. І навіть дуже. Сподіваюсь, у цьому переконаю...

Детальніше: НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

Чому в переписі населення ми позначаємо свою релігійну ідентифікацію словом ЯЗИЧНИК?

Перепис населення не за горами. ХТО МИ на СВОЇЙ Рідній Землі?

Чому ми маємо позначити свою релігійну ідентифікацію словом ЯЗИЧНИК?

Детальніше: Чому в переписі населення ми позначаємо свою релігійну ідентифікацію словом ЯЗИЧНИК?

Весілля Свічки та осіннє рівнодення

Інші назви цього прадавнього свята Семена, «Жаніцьба коміна» (білорус.), «Семён-летопроводец» (рос.), «Семёновы осенины» (рос.).

 Весі́лля Сві́чки  — одне з прадавніх свят на честь осіннього рівнодення, коли літо повертає на осінь. Ще за часів Русі на Поділлі в цей час ставили гарно уквітчану велику свічку, світло якої наче доповнювало вже не таке гаряче сонце. 

Детальніше: Весілля Свічки та осіннє рівнодення

ВИБІР ІМЕНІ ДЛЯ ДИТИНИ ЗА НАРОДНИМИ ПОВІР’ЯМИ, ЗВИЧАЯМИ І ТРАДИЦІЯМИ

Як правило, дитині ім’я обирають батьки. Воно вирізняє людину з поміж інших людей, супроводжує її у щасті й журбі, у різноманітних життєвих випробуваннях. Ім’я з’єднує нас з батьківською хатою, рідною мовою і культурою, минулим і прийдешнім, з багатьма народами світу, з поезією слова. Ймення окремих людей творять симфонію краси, несуть у світи відлуння вічності. І.Р. Вихованець доречно зауважив, що у кожному імені людини вкарбовано часточку історії народу...

Детальніше: ВИБІР ІМЕНІ ДЛЯ ДИТИНИ ЗА НАРОДНИМИ ПОВІР’ЯМИ, ЗВИЧАЯМИ І ТРАДИЦІЯМИ

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ «ЧУР» І АВСТРАЛІЙСЬКА «ЧУРИНГА». ПАРАЛЕЛІ

Чур — один з найдавніших і найпопулярніших у давній Русі «домашніх» богів; охоронець домашнього вогнища, тепла, затишку. Бог добробуту, добрий дух дому та заступник роду. Вирізьблювався з дерева, вишивався на рушниках. За повір'ям, звертання до Чура охороняло людину від зла. Чур є обожненим охоронцем родичів померлого від нечистої сили, неочікуваної небезпеки — звідси слов'янське «пращур»...

Детальніше: СЛОВ'ЯНСЬКИЙ «ЧУР» І АВСТРАЛІЙСЬКА «ЧУРИНГА». ПАРАЛЕЛІ