22 - 10 - 2017

ІСТОРІЯ ВОЛХВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ

«Ще  дикість  на  планетній  цілині утверджувалась  в  ратищах  криваво,

А  тут  цивілізації  вогні уже  палали  мирно  і  яскраво».

 - Василь  Рудий -

 

  Трохи   історії.  «Неборуси  445  тисяч   років  тому   в   субтропічній  зоні  на  лісостеповій    рівнині   (нині    район   Мелітополя),   влаштовують     Колиску  Роду   -   Шу   Нун   -  свою     постійну     базу     з     величезним      підземним  виробничо-культурно-духовним   комплексом,  входом  до  якого  є  так  звана  Кам’яна  Могила.  Влаштувавшись   на   новому   місці   і   провівши  ретельну  розвідку,   прибульці    посилають    дві    групи    аннунаків-золотошукачів    в  землю   Хавіла   і   на   південь  Африканського  континенту,  забезпечивши  їх  необхідним     обладнанням     та     продовольством,    так     як    незнайомі    і  невивчені   рослини,  що  росли   на   дикій  Землі,  могли  бути  небезпечними  для  здоров'я  і  життя...

 

 

  Через   дев’ять  відрізків  космічного  часу  після  організації  постійної  бази,  -  а  це  270  тисяч   років   за   земним   часом, -  вичерпавши   харчові   запаси,  доставлені  з  материнської  планети,  неборуси  вирішили  розвивати  надійну  продовольчу   базу   на   Землі,  а  для  цього  засівають  привезеним   з   собою  насінням   злакових  культур  родячи  чорноземи  в  найбільш  сприятливих  за  природними    і    кліматичними   умовами    районах,   випробують    й    земні  дикоростучі  рослини,  удосконалюючи  їх  за  допомогою  засобів  селекції  та  генної  інженерії. 

 

120   тисяч    років    тому    неборуси    заселяють    землі   сучасної   України  першими   поколіннями   родовичів,  тобто,  представниками   власного   Роду,  частина     яких     через    20    тисячоліть,    внаслідок     наступу     з     півночі  Четвертого  льодовика,  переселяється   в   більш   комфортні  райони  Європи,  Азії,  Африки  і  Америки.  

  Близько   60   тисяч   років   тому   в   найблагодатнішому   регіоні  планети  -  межиріччі     Богу    і    Дніпра  -  виникає    перша    на    Землі     хліборобська  цивілізація    дітей    Божих,   започаткована    Ором    (Орієм),    з     духовним  центром   Вінець   у   середній  течії  Богу,  де  тепер  місто  Вінниця.  З  цього  часу    бере   початок   «Епоха   Рода   Всевишнього»,   засновником    якої   є  Сварог  -  Бог-Отець,   Творець   Всесвіту. 

 

 50  тисяч   років   тому   в   Північному   Причорномор’ї   виникає   перша  на  планеті   духовна   супердержава   оріїв  -  Оратта.

  48  тисяч   років   тому  розпочинається  перша  після  закінчення  Четвертого  льодовикового   періоду   міграція   оріїв   на  схід - в  долини  Інду (Сарасваті)  і   Оріянське  (Іранське)   нагір’я.   

  35  тисяч   років   тому   орії,   йдучи   в   другій   хвилі   міграції   на   схід,   в  передгір’ях   Паміру (Хукар'ї - Гори аріїв)  засновують  міста  Аркаїм  і  Согду -  духовні   і   культурно-економічні    центри   Семиріччя,   яке   стає   східним  центром      величезної      супердержави      Оріяни,    що      простяглася      від  Атлантичного   до   Тихого   океану. 

 

Створюється   Великий   орійський   пояс  довжиною    в    10    тисяч     кілометрів.   Ще    один     центр  -  Ойразію - орії  створюють   на   Півночі   Європи,  де   в   той   час  був  субтропічний  клімат,  дають   назви   багатьом   північним   рікам,  зокрема,  повноводній   Північній  Двіні,  яку   називають   Ардвісура  (Аріїв   ріка).  

  35   тисяч   років   тому   нова    хвиля    оріїв   прийшла   на   береги    Інду   з  чорноморсько-каспійських   степів.   

  25  тисяч   років   тому   орії   засновують   Київ  (на  санскриті - Кі-юв - святе  місце  Землі) - одне   з   перших   великих   поселень   в   Європі  (після  Вінця,  заснованого   Богами  -  прибульцями   з   Неба Ру).     

  13014  років   тому   розпочався   Всесвітній   потоп,  який   очистив   вражені  «раковою    пухлиною»    землі     від     атлантів     і    частини    африканських  прибережних   колоніальних   племен,   не   зачепивши   оріїв-праукраїнців.

  XXII тис.  до  н. е. - розквіт   держави   Оратта,  яка   займала   територію  від  Дону   до   Дунаю   з   центром   на   Правобережжі.

  11    тисяч    років    тому    трапилася    Середземноморська    катастрофа,    в  результаті     якої     води     Атлантики     увірвалися    в    Середземномор’я    і  зруйнували   перешийок   між   Тунісом   і   Італією. 

 

У  8213  р.  до  н. е.  сталася   Білінгенська   катастрофа,  внаслідок  якої  води  Атлантики   зруйнували   перешийок    між    Скандинавією    і    материком   й  увірвалися   в   прісне   Балтійське   озеро,   зробивши   його   морем.

 

В   5600   р.  до    н.  е.  -  Чорноморська     катастрофа,   в     результаті     якої  утворилося   Мармурове   море,  а   Руське    прісноводне    озеро,   отримавши  через   новоутворену   Боспорську   протоку   води   Середземного   моря,  стає  солоним   морем   і   затоплює   прилеглі  території.  Дві  хвилі  переселенців  з  цього   регіону,   відступаючи    перед   морськими   водами,   засновують   так  звану  Трипільську   цивілізацію  в  межиріччі  Дунаю-Дніпра-Богу  і  державу  Кіш   в   Тибеті. 

  В  5527  р.  до   н. е.   народився    божественний    першопроходець    Орама -  вождь     оріїв,   засновник     першої     післяпотопної     цивілізації  -  духовної  республіки    Оратти-Оратанії,   яка     в     наш    час    названа    Трипільською  культурою   і   проіснувала  чотири  з  половиною  тисячі  років.  В  5508  року  після   перебування   у   Волхвівській  землі  він   з’явився  на  берегах  Дніпра,  в   районі   сучасного   Хрещатика,  де  читав  місцевим  мешканцям  проповіді  майже  5  років.  Він   же,  Орама,  запроваджує   новий  календар,  починаючи  відлік  часу   з   нуля,  організовує   будівництво  гігантських  антиварварських  Змієвих   валів   висотою  18 м.  і   шириною  30  метрів.  Духовною  столицею  республіки   стає   Гелон  (Галон) -  Місто  Сонця,  мешканці   якого   шанують  Дажбога    та    інших    Рідних    Богів.   У    522    році   до   н.  е.   Гелон    був  зруйнований   персами.  

 

Близько  7   тисяч   років   тому   вихідці   з   Оратти-Оратанії   під   проводом  Леля   мігрують    на    південь    і    засновують    Шумерію,   яка    за    участю  аннунаків   дуже   швидко  заселяється.  Наступна   хвиля   мігрантів  -  лелеки (пеласги),   якими    були    вихідці    з    Прикарпаття    гали,   подорожують   в  Єгипет,  засновують   Палестину,  а   в   Європі - Францію,   Етрурію  (Італію),  Грецію,   заселяють     острови     в     Егейському    і    Середземному     морях,  Скандинавію.    Гали   -   мешканці      Галичини      із     столицею     Галич     в  Прикарпатті,  подорожуючи   на   південь,  захід   і   схід,  дають  власні  назви  новим   місцевостям   та   заснованим  містам  і  країнам - протоці  Геллеспонт (Дарданелли)  і   річці   Галіє   в   Північній  Палестині,  Галатеї  в  Малій  Азії,  Галацу   в   Румунії,   Калушу   (Галуш)  -  в    Придністров’ї,   Гальштадту  -  в  Прусїі,  а   також  Галілеї   із   столицею  Єрусалим (Русасалем - Русів Селище, Постій)  за   500   років   до   приходу   туди   племені   Мойсея  (лірична  назва  Галілея   походить   від   слів   гал - лілея - Леля).  

 

Шість   з   половиною   тисяч   років    тому    оратанці    приручили    коня    і  винайшли   колесо   та   плуг.

  В    5508     році    до   н.  е.  (25  грудня)   на    Русі    з’явилися   «Всіясвітська  грамота»,   послана     русинам    Рідними    Богами    з    Неба,   в    якій    дано  давньоукраїнський   алфавіт-влесовиця,  основні  закони  буття,  літочислення,  яке  почалося   і   ведеться  рідновірами  до  сьогодні (Початок  Нового  світу),  починаючи   з   цієї   дати.  «Влесовицю»  у   давніх   русинів  і  вкрав  Кирило,  назвавши   її   своїм   іменем - «кирилиця».  В   євреїв   Початок   Нового  світу  датується   аж   3760   роком   до   н. е.  

 

З  945   до   973   року   в   Києві   правив   Святослав   Хоробрий - вихованець  волхвів,    який,    сповідуючи     Рідну     Віру,   послідовно    виступав    проти  намагання  варязьких  можновладців (в  тому  числі  й  матері  княгині  Ольги)  прийняти   і   запроваджувати   на   Русі   християнство. 

  В      988      році      київський     (варязько-хозарський)     князь     Володимир  насильницьким  методом  охрестив  киян   і   почав   жорстоке  переслідування  споконвічної  віри   русинів   у   Рідних  Богів  та  знищення  волхвів,  жерців  і  відунів.   В   жилах    його    наступника    Ярослава,   прозваного    Кривим,   а  пізніше - Мудрим (1019 - 1054),  також   не   було   жодної   краплі  русинської  крові,  бо  народжений  був  литовською  дружиною  княгинею  Рогнідою,  яку  Володимир  зробив  своєю  дружиною  після  смерті  її  литовського  чоловіка.

 

   У    «Велесовій    книзі»    подається     детальна     історія    Землі    Руської,  починаючи   з   того,  як   отець   Орій   об’єднав   окремі   племена   в   одне   і  заснував   град   Голинь,  «бо   є   в   голому   степу  і  лісі» (Дошка 35-А)...

 

  Це   наша   давня  історія,  яку  передавали  Волхви  нащадкам  своїм  усно,  з  покоління   в   покоління,  не   потурбувавшись   про   те,  щоб   записати  їх.  І  коли,   най    не    допустять    Боги   до   цього,   волхви    на    Руський    Землі  переведуться,  то   разом   з   ними   зникнуть   і   Знання.  І   нащадки  наші  не  відатимуть,  хто   вони,  де   їхні   корені,  чиї   вони   діти.  Не   знатимуть,  що  вони  першими  на  цій  Землі  з’явилися,  Знання  і  мудрість  іншим  народам  несли,  виводячи   їх   зі   стану  дикості.  Не  відчуватимуть  гордості  за  себе,  бо  не  відатимуть,  що  вони  є  прямими   нащадками  Богів,  дітьми  Божими.  І   тоді   може   статися    так,  що    якийсь   з   інших    народів,   який    віками  перебував   у   стані    варварства,   раптом    підніме   голову   і   скаже:  «Ми - панівна   раса,  а   ви - упосліджені   раби   наші».  І   покірно   нагнуть   голови  русини,  і  змиряться,  і  замість  оберегів-Алатирів  надінуть  на  шиї  символи  цвинтарів,  носячи  їх  на  грудях.  Як  це  носять  священники  християнські,  і  цілуватимуть   їх,  і   підуть   в   неволю,  не   маючи   ні   власної   гідності,   ні  гордості».

                                                                    - Відун  Рувит  «Містифікація  тисячоліть» - 

 

      

 

  А   що    нам   «навішали»    в   «Святім   письмі»?    Багато    тлумачів    Біблії  продовжують   переконувати   людей,  і   ті   наївно   вірять   в   їхню   казочку.  Вони  впродовж  чотирьох  віків  переконували  і  продовжують  переконувати  в    тому,   що    згідно    підрахунків    ірландського    архієпископа    Джеймса  Ушера,   який    жив    у    сімнадцятому    столітті,   світ   (тобто   Земля,   інші  планети,    Сонце    і    зірки)    був    створений    за    4004    роки    до    Різдва  Христового  (за  єврейським  календарем - за 3619  років   до   розп’яття   Ісуса  Христа).   Якщо   це    так,   то    звідки    взялися    в    земних    шарах    кістки  динозаврів,  які   жили   60   мільйонів    років    тому,   чи   останки   первісної  людини,   яка     мешкала    мільйон    років     тому?     Науковці     на     основі  скрупульозних   досліджень   прийшла   до   висновку,  що   «наш   світ»  існує  вже   понад   4   мільярди   років. 

  Тут   явно   хтось,   м’яко   кажучи,   «не   правий».  Прийшов   час,  коли  нам  пора  змахнути   ту   локшину  з  вух,  яку  нам  на  протязі  тисячоліть  вішали  «священники  християнські».  Але  кожен  вільний  сам  обирати  собі  віру  до  смаку   і   власних   уподобань.  Хочеш   бути   рабом  -  одягай   на   шию  собі  символ   цвинтарів   і   молись,  і   кленись,   і   хрестись   «Богу»,   який   своїх  віруючих  проголошує  рабами.

  Але   повернемося   до   основної   теми.  Ми  -  нащадки   Богів!  Ми  живемо  на    святій   Землі,   яка   зветься   -  Волхвівська    Земля.    Кожний   корінний  вінничанин  є  нащадком   Волхвів.  Нащадком  Святої,  Волхвівської  землі,  а  Вінець  -  теперішня   Вінниця  -  є    центром    цієї    Святої    Землі.    Тому   і  відродження    Віри   Предків,   Рідної   Віри,   очищення   нашої   планети   від  «темної  нечисті»,  розпочинається  саме  з  берегів  Богу. 

 

                                            ВИБІР    Є   ЗАВЖДИ      

 

    З  усіх  усюд  щасливців  і  невдах                     В  чужих  краях  їх  не  згубився  слід

    Вела  сюди  проторена  дорога,                         Він - у  культурах  Заходу  і  Сходу.

    Де  Вінниця  постала  на  горбах                       І  горді  ми,  що  витік  наших  Від

   Вінцем  прекрасним  чарівного  Бога                 Від  славних  Предків,  до  коріння  Роду.

 

   Ще  дикість  на  планетній  цілині                     Ми - їх  нащадки  й  втримаєм  в  руці

   Утверджувалась  в  ратищах  криваво,            Знамено  рідне  з  Сонцем  у  зеніті.

   А  тут  цивілізації  вогні                                      Ми  в  ньому - золотисті  промінці,

   Уже  палали  мирно  і  яскраво.                          Дажбожим  словом  й  ласкою  зігріті.

    

   Вогні  ці  сотні  тисяч  літ  тому                      Пливуть  у  сиву  далечінь  віки,

   Над  Богом  запалили  Божі  діти                     Гудуть  шторми  за  батьківським  порогом,

   І  понесли  в  світи,  щоб  пітьму                      Та  сяють  самоцвітами  зірки

  Яскравим  світлом  мудрості  залити               В  прекрасному  Вінці  над  мирним  Богом.

 

                                                                             - Відун  Рувит  «Містифікація  тисячоліть» -

 

  «Якраз   тепер   ми   переживаємо   поворотний   період   історії  -  починаємо  рухатися   до   центру  галактики   й   наша   свідомість  починає  прокидатися,  настає   Світла  Доба,  але  нас  ще  чекають  великі  випробування  і  лише  від  єдності  сили  думки,  доброї  волі  й  праведності (Віри-Веди) кожної  людини  на  Землі  залежить   чи   буде   існувати   людське   суспільство,  чи  загине  як  попередні   цивілізації.  Знаючи,  що  наступає   великий   катаклізм   і   бачачи  початок   занепаду  (насильницьке   хрещення),   волхви    прийняли   рішення,  що    для   порятунку   українського   народу   частина   волхвів   має  обрядово  самоспалитися,     щоб      потім     реінкарнуватися      через    1000    років     у   часи   найбільшої    скрути.   А    інша   частина   піде   в   підпілля,  передаючи  Таємні     знання      від      батька      до      сина    й    у    переддень     великого   випробування - світового   катаклізму (закінчення  голоценту)  за   допомогою   відповідних   обрядів   покличе   душі    спалених   Волхвів   у   сьогодення  на  допомогу   Нації.»

                             - Журнал «РВ» №1  7512 р. -

 

 

                                 ВИБІР   ЗАВЖДИ   Є!

   

   Автор статті: добродій Олександр (Вінниця)