21 - 10 - 2017

Патріотизм і Націоналізм

ЧОМУ в Українців ще не все добре (відповідь за Платоном)

Мабуть кожен українець задає собі питання: "Чому все так херово? Чому в нас так багато алкашів і наркоманів? Чому так багато егоїстів і толерастів?".

Розбирати по цеглинках дане питання дуже довго, але існував філософ, який це пояснив і який дає відповідь чому все так хріново.
Я говорю про Платона. Уявлення Платона про устрій нації доволі специфічний, але те, що пропонував цей філософ знааачно краще, ніж те, що зараз зветься українська демократична, соціальна, правова держава в якій дурні мають право голосу, а шахраї право обиратися...

Платон говорив, що існує людина маленька і людина велика. Людина маленька це кожен окремий індивід, ми з вами. А людина велика це нація, народ. Між ними є певні аналогії.

Якщо ми подивимося на людину: людина має тіло, людина має голову, яка керує ним. В голові є головний мозок і якщо ми подивимося по пропорціям, то маса тіла у відсотковому складі відносно голови приблизно 95%, голова складає 5%, якщо звісно людина без аномалій у розвитку.

Так от, голова складає приблизно 5%, мозок десь 3% і коли ми говоримо про велику людину, про народ, то він влаштований так само: приблизно 5% відсотків людей здатні до самостійного, критичного мислення; 95% готові їх підтримувати аби вони, ці 5%, щось генерували. І тому, коли ми говоримо про народ, то я розумію, що головний напрямок задає еліта, але так само як наше тіло підтримує рішення голови, так само і народ готовий їх підтримати.

Більше того, у Платона є дуже цікава поетична така екстраполяція: він розглядає природу людську, і внутрішню і фізичну даність людини і він говорить, що людина по суті складається з трьох основних компонентів:
- "нус", тобто розум, інтелект "логос";
- "тімус" - вольові начала. Вони власне перебувають в районі грудей, тобто це всі почуття, якісь переживання, емоції, хоробрість, вітчайдушність;
- і "епіметікун", тобто епіметікун нутрується в районі шлунку.

І так само Платон екстраполює цю модель на весь об'єм соціуму, тобто на структуру. Він так само говорить, що є люди нусу, тобто це якась інтелектуальна еліта, яка генерує відповідно центрові ідеї, наскрізні ідеї, якими ми повинні пройматися і перейматися - решта носіїв цієї корпоративності.

Є відповідно люди тімусу, тобто кшатрії - воїни, люди, які пізнають світ через випробування, через хоробрість, через екстремальне і вольове напруження. Ну і є відповідно маса плебейська (епіметікун) - це люди, які переймаються виключно проблемами шлунку, проблемами курсу долара, щоб стабільність була, щоб ковбаса в холодильнику зберігалася гарно і добре і т.д. Знову таки я не кажу про те, що в суспільстві мають бути виключно креатори, в жодному разі, я також розумію наскільки важливим є виконання функцій, тобто важливим є і виконавці, не тільки креатори, а й виконавці.

Організм не може повноцінно функціонувати, якщо він тільки орієнтований на генерування чогось, також має бути хтось, хто повинен підтримувати механіку цього організму. Взагалі, ці 5% креативних людей це оптимальна пропорція, тому що якщо її стає більше, то людям вже важко порозумітися між собою, починається політика, парламентаризм. 5% ще можуть між собою домовитися. Це той випадок, коли одна голова краще, ніж дві.

За моделлю Платона одні генерують інші підтримують, причому кожен представник соціуму займає свою щаблю відповідно до свого рівня розвитку. Іншими словами плебеї не правитимуть розумними, а розумні правитимуть плебеями.

Коли дурні правлять державою, то не варто дивуватися, що все так погано - все значно гірше це вже не держава, а пародія на державу. Звідси і витікає головна проблема України і тієї демократичної системи, яка називається політичним устроєм нашої держави, а саме можливості дурням шляхом виборів на які приходять одурені дурнями виборці і голосують за тих же дурнів. 

Отже, саме відсутність еліти саме і є головною причиною нашого занепаду. Тільки, коли в нації відсутня провідна верства, яка генерує рух самої нації, правильно виховує націю, нація вдається до самогубства знищуючи себе як в моральному так і фізичному плані. Дурість породжує ще більшу дурість, і ця дурість виливається в алкоголізм, наркоманію, потреблядство, неформальність (готи, сатаністи, емо, панки, педерасти та ін). Причому відсутня не просто еліта, а аристократична еліта, тобто ті, хто своїм життям доводить правильність своїх поглядів. 

Аристократична еліта це істинна еліта, не ті, хто кричить про страждання народу а самі їдять чорну ікру (коли Гітлер довідався вартість чорної ікри, яку йому подавали, то назавжди заборонив її собі подавати), а еліта, яка дбає про народ (як зазначають жиди аристократія то їх злійший ворог).
Дана аристократія, еліта, виховує не тільки себе та своїх дітей, а цілу націю, причому не дає можливості вибирати між хорошим і поганим кожному окремо на власний розсуд, а зосереджується на хорошому відкинувши погане. Всіляке виття про права людини аби тільки дозволити вибирати погане недопустиме! Еліта завжди чесна та відверта перед народом, адже відчуває відповідальність перед ним і перед державою. Вона розуміє - велич держави залежить від величі нації, адже держава це тільки посудина, яка зберігає її вміст - націю.

Нація без еліти це як тіло без голови, тільки на відміну від людського тіла без голови вона певним чином існує, так саме існує, а не живе.
Тільки витворивши нашу національну, а не інтернаціональну еліту можна піднятися з того болота в якому ми зараз.

Демократія не припустима в елітарному суспільстві це найгірше що може бути - дурні мають бути дурнями якщо вони звісно не хочуть підніматися на щаблі вище в інтелектуальному та фізичному розвитку, але ні в якому разі не на чолі держави, а аристократ має бути аристократом і разом з такими ж аристократичними побратимами перейматися вихованням нації.
Цього зараз нажаль немає... Але обов'язково буде!

Олександр Нахтігаль