16 - 12 - 2018

ЗАСІВАННЯ ПОЛЯ ПІД ДІДУХИ ЗАМІСТЬ НОВОРІЧНОЇ ЯЛИНКИ ДЛЯ ГРОМАДИ

Наближається офіційний Новий рік. А осінь – це, згідно нашого звичаю і самого життя, гарний час оцінки зібраного врожаю та планування справ на рік наступний. Ось керівництво вінницької громади рідновірів «Ведична Русь» і вирішило ініціювати акцію «В кожну садибу по Дідуху замість новорічної ялинки!», зробивши цим черговий особистий внесок у зміну на краще силоміць нав*язаних нашому народові пустих сфальшованих свят. Мова йде про повернення на своє гідне і достойне місце такого значного символа Роду нашого та частини нашої прадавньої культури на час новорічних свят, як Дідух.

 

З цією метою членами громади в екологічному місці було засіяно частину зораної землі, аби в наступному році ця світла ідея дала результат. Засівали згідно прабатьківського Звичаю: з молитвами, чоловічими руками, 3 види зерна – жито і пшеницю. А навесні буде досіяно овес (щоб єднався Рід наш увесь). Як свідчать етнографи, у кожній області свої способи виготовлення дідуха. А наш, подільський, в своїй основі робиться із жита (життя), трохи пшениці, як символу багатства і достатку, ну і овес. Є у Вінницькій області свій майстер із виготовлення дідухів - Карпуша Валерій Валентинович – з яким наша громада співпрацює.  

Ми розуміємо ту роль, яку для багатьох людей відіграє на сьогодні новорічна ялинка. Ставити її чи ні – особистий вибір кожного. Ми ж, як люди, котрі прагнуть відродити і утверджувати нашу рідну культуру і зберегти свою етнічну приналежність у умовах засилля сучасної мультикультурності, хочемо сповідувати не штучні чи чужинські цінності, нав*язані нашому народу кимось, а СВОЇ, рідні, котрі несуть силу нашого Роду, Предків і рідної землі.

Небагато історичних фактів. Як відомо, чужий рефлекс ставити новорічну ялинку прищепив слов*янам після поїздки до тогочасної «просвєщєнной» Європи російський цар Петро 1, чим спаплюжив наші прадавні звичаї. До речі, саме «завдяки» його «реформам» ми позбулись 5200 років нашого календаря (зараз був би 7522-й замість 2014-го) і почали святкувати Новий рік саме 1 січня (згідно єврейсько-християнського календаря тогочасної Європи). А до цього часу русини - слов*яни в канун новорічних свят ставили у красному куті саме дідух.  Про його роль у духовній культурі нашого народу багато можна не говорити. Але головне нагадати потрібно.

Дідух — це дідівський дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду. Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою пошаною і повагою ставилися нашіпращури до свого родоводу. Дідуха робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, обв'язували їх соломинками чи кольоровими нитками. Потім такі дольки складали докупи й обкручували стрічками. До хати його вносили напередодні новорічних свят. Після обходу обійстя урочисто заносили до хати необмолочений пшеничний чи житній сніп, що спеціально зберігали від часу обжинків. У народі цей святковий сніп і називали «дідом», «дідухом», «колядою» або «колядником». Він перебував в оселі до Нового року або до Водосвяття. На Бойківщині дідух символізує родоначальника сім'ї — діда, а також усіх предків, які колись жили в давні часи. Саме в час перебування дідуха в оселі, мають зійтися всі душі родичів, щоб разом повечеряим. Тому на Багату кутю для покійників клали біля Дідуха, де начебто мають перебувати душі пращурів, ложки, а на ніч поруч ставили й коливо (виготовлену з меду й приправлену кутею страву). Так мало тривати доти, допоки сніп перебуває в оселі. Дідух ставився на покуті.

 Тож ми пропонуємо інші громади та окремі сім*ї тих, хто вважає себе етнічними українцями, русинами чи взагалі – слов*янами -  взяти приклад цієї світлої справи, щоб додати більше усвідомлення у нашу культуру сьогодення, відродити і повернути силу Звичаю наших Предків на гідне місце. Адже більшість сучасних свят – надумана фікція, фальшивка, фантик без наповнення. Наша ж рідна культура, рідна віра наших Предків дасть усім українцям-слов*янам таку необхідну зараз Мудрість та Силу, щоб гідно пройти випробування Долі, захистити нашу ідну землю і відродити силу нашої нації!

 

Слава Україні!                                                    Анісімов Олег