16 - 10 - 2019

16 серпня - обжинки, або хлібний Спас

 

Свято закінчення жнив і цьогорічного врожаю загалом. З останнього зжатого на полі снопа робили Дідуха, який мав би "сконцентрувати", зосередити в собі усю силу Матінки-Землі й благословіння Предків, що й допомогли зібрати гарний врожай...
Дідух шанобливо зберігали до Коляди, сонячного Різдва, він обов`язково повинен був бути присутнім при народженні нового Кола. Тому саме Дідух був у наших Предків символом приходу Нового року, а не запозичена Петром 1 з Європи ялинка.
 
Після Святок чи вже з настанням весни Дідуха обмолочували та його зерном ритуально засівали поле: так на священному і водночас чуттєвому рівні утверджували спадкоємність років, поколінь, часів, а разом з тим - Вічне Повернення, неперехідну Мить, в якій живе язичник. 

З останніх колосків робили також "Волосову борідку" (або ж "Спасову бороду"): переплетені певним чином колоски залишалися на полі чи вішалися на деревце поруч як символ присутності Велеса.

Крім того, жінки-жниці каталися спиною по стерні, промовляючи: "Нивко-нивко, віддай мою силку!". 

З цього дня чекали "поворота на осінь", перших подихів прохолодного вітру, який додатково винагородив би женців, хліборобів та козаків, що поверталися в цей час з військових походів.