16 - 10 - 2019

6 ГРУДНЯ ~ свято ВЕЛЕСА ЗИМНЬОГО/ДІДА МОРОЗА

 Зима ніяк не набере своєї сили, на дворі наче весна. Проте звичай зустрічати Діда Мороза аж ніяк не відкладається. Земля давно очікує сніжного покрову, щоб заснути і спочити до літа. Тому давайте закликати Діда Велеса щоб вдарив об земь своїм міцним костуром, взбадьорив нас та огорнув усіх зимовим морозком! 
Раніше в цей день господарі варили пиво, запрошували гостей: пили, гуляли, веселилися. А після обіду запрягали кращих коней в «козирки» і з піснями і веселими вигуками їздили по селу — «бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав!». Правос. християнам це свято відоме як «День св.Миколая».

Варити пиво на «Велеса» — звичай давній. В одній колядці це пивоваріння представляється як один із сакральних звичаїв, на яких «тримається світ». На Велесові дні — 4-6 варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди та на жито. Над Збручем в Велесів день проходив другий «полаз» (Чекали полазника). 

Молодь починає підготовку до святочних посиденьок, домовлялися про відкуп хати у якої-небудь бідній самотньої бабусі або вдови, заготовляли дрова, скіпки, наряди, приймалися за виготовлення святочних масок для ряджених і костюмів для розігрування п'єс і сценок з репертуару традиційного народного театру.

До початку XX століття збереглась традиція обходу ряджених напередодні 6 грудня. Очолювана переодягненим Велесом (Миколаєм) група хлопців обходила двори, співали пісень, роздаючи подарунки дітям: цукерки, фрукти, горіхи і т.д., А неслухняним залишали палицю як застереження на майбутнє. Через «Велеса» нерідко хлопець передавав подарунки коханій дівчині і навпаки. 

З цього дня починали готуватися до Різдва: кололи свиней, скуповувалися на базарі.
А.Яснооk |
Воропай О. Звичаї нашого народу. Українське видавництво, 1958. — Т. 1. — 310 с.
Руднев В. А. Обряды народные и обряды церковные. — Л.: 2005. — 156 с.
Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. — К.: Т-во «Знання України», 1993. — 112 с.