16 - 10 - 2019

БЕРЕЗНЕВІ СВЯТА

Україна: Рідна Земля — Рідна Мова — Рідна Віра

БЕРЕЗНЕВІ СВЯТА РІДНОВІРІВ:

1 березня — Ластівка. Початок закличок Весни.

8 березня — вшанування останнього київського князя-язичника Святослава Ігоровича Хороброго

8 березня — Весняний Щедрий Вечір надвечір’я перед Новоліттям. Наші Пращури починали нове літо (Новий рік) з першим весняним Молодиком, який настає перед весняним рівноденням. Нове літо прийде до вас у хату. Пригостіть його Щедрою Вечерею (вареники — обов’язкова ритуальна страва цього свята — наші Пращури за їхньою формою намагалися відтворити зображення молодого Місяця), на яку збереться вся родина, заспівайте щедрівки, бо щедрівки виконуються навесні. Обряд Водіння Кози. Коза — образ Бога родючості й достатку. Її удавана смерть та оживлення — магічна містерія про завмирання Природи на зиму та пробудження навесні.

9 березня — Новоліття 7524 літо від Трипілля. (Різдво Місяця: перший весняний Молодик народжується о 3 годині 55 хвилин). Засівання вдосвіта: магічний обряд на урожайний майбутній рік здійснюють хлопчики — перші полазники чоловічого роду (магія Початку нового Часу).

9 березня — день народження світоча української нації Тараса Григоровича Шевченка

9 березня — Пробудження Матінки-Землі. Сорочини. Прилітає сорок різних пташок із різних країн. Бубликами закликаємо пташок із Вирію (сорок бубликів або печиво у вигляді пташок — “жайворонків” — роздають дітям). Птахи приносять на крилах Весну. Варять галушки, вареники. З цього дня проганяють Мороза, викидаючи йому за вікно по одному з житніх колобків, які випікали спеціально в цей день.

*13 березня — Вербиця, Вербіе, Квітна неділя, Цвітна неділя. Славимо Вічне Прадерево Життя. Освячення вербових гілок. Хльоскання дітей і дорослих вербовою гілкою означає побажання здоров’я та росту.

17 березня — Весняне рівнодення у Києві: день і ніч зрівнюються в часі і силі (по 12 годин).

17 березня — Навський Великдень (Чистий четвер). Купається вся родина, після чого залишаємо купіль, рушники і страви для Пращурів на всю ніч. В цей день Мороза пригощають киселем, щоб не було заморозків на посіви: “Мороз, Мороз, іди їсти кисіль! Не бий жито – бий кукіль!” Корисне купання в холодній воді річки, навіть якщо ще є лід (занурювалися в ополонку). Дівки чешуть косу під яблунею, щоб гарно росла. Умиваються зі срібного посуду для краси. Готують “четвергову сіль”, перепікаючи її в печі (використовують як оберіг).

*20 березня — Великдень Дажбожий: “Це повінчаємо Сварога і Землю і справимо!есілля їм, як для мужа і жони, бо ми — діти їхні” (Велесова Книга). Світло вже перемогло Темряву. Сонце на Великдень грає, тому молодь намагається до схід сонця залізти повище, щоб побачити його гру. В цей день слід дзвонити в маленькі двіночки, скликаючи всіх добрих Духів Роду. Молодь катається на гойдалках, які в давні часи підвішували до дерев і називали “релі”. Даруємо писанки (ні в якому разі не порожні “видутки”, куплені на базарі, а повні й виписані власноруч) і крашанки, пригощаємо великодніми бабами і куличами, славимо Дажбога. Великоднє цілування — давній язичницький обряд, покликаний створювати лад і хороші дружні відносини між людьми. Це сонячне свято відзначається в першу неділю після весняного рівнодення, незалежно від фази місяця.

*21 березня — Волочільне. “Обливаний понеділок” — другий день після Великодня. Парубки рано-вранці обливають дівчат джерельною водою, за що дівчата обдаровують їх писанками. Ця обрядодія данина — магії родючості.

25 березня — Благовіщення (народження Перуниці). Богиня Весна пробуджує Блискавицю — жіночу пару Перуна. В цей день суворі заборони починати всяку справу, “навіть пташка гнізда не в’є” (поганий час для будь-якого почину і зачаття). Обряди Зустрiчi Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок.

26 березня — Благовісник (Пробуджується Бог Перун і своїм громом сповіщає Землю про весняні зародки Життя). З цього часу все починають.

*27 березня — Радуниця. Випадає в наступну неділю після Великодня. Прихід на Землю душ наших Пращурів. Пом’янемо їх крашанками й великоднім хлібом: “Хай радуються на Луках Сварожих!” Існує приказка: “На Радуницю рано — орють, вдень — плачуть, а ввечері — скачуть”. Відвідують кладовища, окликають кожного покійного на ім’я, качають крашанки на могилках, залишають їх тут разом з покришеним хлібом, пирогами, млинцями. Також виливають на могилки вино, пиво, масло — всім цим “годують покійних”. Увечері збираються на загальну братчину. Після Радуниці починаються всі польові роботи.

/Галина Лозко "Коло Свароже: відродження традицій". — К.: Укр.письменник, 2005. — 222 с./

---------
* Зірочкою позначаємо “рухомі” дати, які щороку змінюються (тобто залежать від періоду сонцестояння і рівнодення, фази місяця, або дня тижня).