22 - 11 - 2017

НАЦІЯ ГЕНІЇВ

 ТАРАС    ШЕВЧЕНКО

МОЯ   ТИ   ЛЮБА

 

  Моя  ти  люба!  Мій  ти  друже!        Одурить!  Не  одурить  Бог

 Не  ймуть  нам  віри  без  хреста,   Карать  і  миловать  не  буде:

 Не  ймуть  нам  віри  без  попа      Ми  не  раби  його - ми  Люде!

 Раби,  невільники  недужі!             Моя  ти  любо!  Усміхнись,

 Заснули,  мов  свиня  в  калюжі,    І  вольную  святую  душу,

 В  святій  неволі!  Мій  ти  друже,   І  руку  вольную,  мій  друже,

 Моя  ти  любо!  Не  хрестись,         Подай  мені.  То  перейти

 І  не  кленись,  і  не  молись          І  Він  поможе  нам  калюжу,

 Нікому  в  світі!  Збрешуть  люди,     Поможе  й  лихо  донести,

 І  візантійський  Саваоф                  І  поховать  лихе  дебеле

                                                       В  хатині  тихій  і  веселій.

 

  Як    би    цей   вірш,   генія    нашої    нації,   був   написаний    в    часи    «святої  інквізиції»,  то   його   скоріше   б   за   все   спалили   на   вогнищі,   так   само   як  спалювали   всіх,  хто   сповідував   Віру   Предків   наших  -  Рідну   Віру. 

  Так  само  сповідували  Віру  Предків  і  інші  генії  Нашої  Нації.  Один  з  них  -  Іван  Якович  Франко...

   «Іван    Франко,    насамперед,   професійний     філософ,   глибокий    мислитель    і    науковець.   У    1893    році   він   захистив   докторську   дисертацію   у   Відні (Австрія).

 

Рідновіри   України   по   праву   вважають   Івана   Франка   одним    з    предтеч  Відродження   Рідної   Віри.   Наукові   відкриття    початку   ХХ ст.   дали   змогу  Франкові    переосмислити    біблійну   міфологію   і   ясно   вказати   її   справжнє  юдейське     коріння.   Його     книжка    «Поема    про    Створення    Світу»    досі  маловідома   в   Україні,   бо   майже   увесь   тираж    цієї    праці    був   спалений  християнською     церквою.   Серед     українських     емігрантів     зберігся    один  примірник    з    автографом,   подарований     пані    Сушковій,   і    книжка    була  перевидана  в  Канаді  1918 р.  під  назвою  «Біблійне  оповідання  про  Створення  Світу  в  світлі  науки».  В  Україні  ця  праця  була  надрукована  лише  в  1982 р.  у  повному  зібранні   творів,  але   лишилася  майже  непоміченою  серед  великої  кількості   публікацій. 

 

Друге   життя  цій  невеличкий  книжечці  дали  українські  рідновіри,    почавши      передруковувати      фрагменти     і     окремі      брошури,  переважно    «самвидавівські».   Саме     вони    й    привернули     до    неї     увагу  дослідників,  зокрема   тих,  хто   вивчає   так   звану   «антисемітську  проблему»,  яка   насправді   є   проблемою   сіоністської   загрози   в   цілому.  

  І.  Франко   шляхом   ретельного   релігієзнавчого,   археологічного,   текстового,  порівняльного   аналізу   показав   методи   створення  біблійних  писань  та  їхню  антилюдяну  сутність,  бо  вже  сам  побачив  ту  облуду,  яку  несли   в   народ  ці  книги: «...наша  церков,  ідучи  за  оповіданнями   жидівських  рабинів,  стоїть  на  тім,  що  ті  книги  написав  сам  Мойсей,  значить,  найперший  і  наочний  свідок  усього  того,  що  робилося;  те  чого  він   не   бачив  (отже,  про  створення  світу  та   потоп,  про  патріархів  і  т. ін.),  він   написав   із   оповідання   самого   Бога... 

 

Перечитавши   пильно   ті   Мойсеєві  книги,  вчені  люди  швидко  переконалися,  що  признавати   їх   написане   Мойсеєм  нема   ніякої   підстави...  скрізь   у   них  говориться  про  Мойсея   в   третій   особі,  як  про  чоловіка  постороннього,  а  в  останній  книзі   оповідується   про   смерть   і   похорон   Мойсея;  значить,  сього  вже  певно   не   міг   написати   сам  Мойсей».  Далі  І.  Франко   вказує   ті   давні  тексти   шумерів,  вавилонян,  з   яких   були   взяті   біблійні  міфи  і  перероблені  єврейськими  рабинами   на   свій  смак:  про  Адама   і   Єву,  Вавилонську  вежу,  Ноїв   ковчег   та   ін.  

  Дослідник  творчості  Івана  Франка  Василь  Яременко  у  передмові  до  нового  видання     цієї     його    праці     пише:   «Франко     ґрунтовно     вивчає     Біблію,  апологетичну   книгу   іудейської   релігії,  у   зіставленні   з   іншими   релігіями  і  віруваннями.   Він    фактично    створює    компаративістичне    релігієзнавство...,  студією    нехристиянської   релігії,   перевіряє    стародавні    тексти,   зокрема    і  біблійні,   здобутками    таких   наук,   як   історія,   археологія,   природознавство,  фізика,   астрономія,    філософія...  

 

Любов    до    знання    і    правди    приводить  Франка  до  викриття  грубої  брехні,  підробок,  ідеологічних  фальсифікацій,  які  руйнують  життєву  мораль   і   велич  правди,  закладених  в  інших  філософіях  і  світових   релігіях,   а   не   тільки   в   іудейських   і   християнський».  

 

Так    Франко    доходить    висновку,   що     П'ятикнижжя    Мойсеєве   (воно   ж   - юдейська   Тора)  не   автентична    пам’ятка,   а   лише   ідеологічна   компіляція  давньої   вавилонської    поеми   «Інума    Іліш»,    «Книги   жерців»     та     інших,  виконана   кількома   єврейськими   рабинами  впродовж  досить  тривалого  часу,  причому   значно   пізніше,   ніж   стверджують   юдаїсти.   

  Про   те,  що   подумки   Франко   і   сам   звертався   до   Рідних   Богів,  свідчать  деякі   його   поезії,   зокрема,  в   збірці  «З   вершин   і   низин»   вміщений   вірш  «Схід  Сонця».  До  вашої   уваги   кілька   строф,  які   насправді  можна  вважати  своєрідною  молитвою  до  Перуна:  

 

                                        О,  сильний  предків  наших  Боже!  

                                        Ти  ж  нам  іздавна  призначив   

                                        Супроти  тьми  стояти  насторожі.

                                        Глянь,  ворог  тьмою  нас  укрив.

                                        О  доки  ж,  доки  виглядати

                                        Нам  з  пітьми  ночі  світла  дня?

                                        І  доки,  доки  ж  нам  ридати,

                                        Що  тьма  нас  тисне  і  гризня?

                                        О  доки  ж,  доки  світ  дрімає,

                                        Не  розкрива  зі  сну  своїх  очий?

                                        Доки  не  бачить  і  не  знає

                                        Того,  що  ти  велів,  святий?

 

                                        Любові,  братньої  любові

                                        Поміж  народами  нема!

                                        Устами  всяк  про  неї  мовить,

                                        Але  до  діл  душа  німа.

                                        Збуди,  о  Отче,  своїм  словом!

                                        Сей  світ  з  важкої  дрімоти!

                                        А  хоч  би  і  могутнім  громом

                                        Збуди,  безсильних  захисти!

                                        Чей  грім,  що  гори  в  порох  крушить,

                                        Перед  котрим  земля  дрожить,

                                        Ті  серця  кам’яні  порушить,

                                        З  них  сон  зжене  і  їх  заставить  жить...

 

  Інтерес  до  прадавньої  релігії   у   Франка   був   досить   цілеспрямованим.  Він шукав     коренів   арійської   мудрості   у   ведійських   текстах,   переклав   кілька  частин   Махабхарати   українською  мовою.  Головною  заповіддю  Івана  Франка  було   прагнення   до   Правди,  яка  «спочатку   хоч   і   буває   гірка»,  але  згодом  стає  «солодкою   спасителькою   людства».»

                                                               - Галина  Лозко.  Журнал «СВАРОГ» № 19-20 2006р.- 

 

  Так   само  були  нашими  геніями  Леся  Українка,  Григорій  Сковорода,  багато  гетьманів,   отаманів - характерників.   Всі    вони    сповідували    Віру   Предків - Рідну   Віру.  Тільки   в   поєднанні  з  Рідними  Вищими  Силами  можливо  стати  генієм. 

 

Тільки   Рідна   Вища   Сила   додає  наснаги  своїм  нащадкам - нащадкам  Неборусів,  тобто   Ру - Синам.  Тільки  в  Триглаві  з  Ними  ми  непереможні,  як  були       наші       косаки-характерники.     Сповідуючи      «своєрідний     триглав»  характерника - Рідна   Земля,   Рідна   мова,   Рідна   Віра.   Це   енергетика   трьох  Сил,   яка    робить    нас    непереможними,    геніями,    відроджуючи    всі    наші  втрачені  знання  під  час  «темної  епохи».

 

                                             Слабкі  будують  храми  в  небі,

                                                  До  неба  тягнуться  малі,

                                                  Згубивши  істину  в  Золі,

                                          Поклони  б’ють  в  палкій  потребі

                                                  Знайти  опору  на  Землі.

 

                                                 Нащадки  каїнів  та  хамів,

                                                Що  небо  узяли  на  сміх,

                                            Прибрали  сон  божків  Земних,

                                          Привласнили  і  святість  храмів,

                                          Блазнюють  і  гендлюють  в  них.

 

                                              І  тільки  велетні  єднають,

                                           Земне  й  небесне.  Між  облуд

                                         Не  стогнуть  і  не  проклинають

                                            І,  зцілюючи  нас,  лишають

                                         Високу  честь,  свідомий  труд

                                                                                                   - Сергій  Цушко -

 

«А  тепер   згадаємо  про,  так  званого  «генія»  Ейнштейна.  Його  вже  впродовж  ста   років   називають   генієм   всіх   часів,   рівного   якому   не   було   в   історії  людства.   Але   чи   це   так,   чи   просто   чергове   єврейське   шарлатанство?

  Як  пише   російський  дослідник  В. І.  Бояринцев  в  книзі  «Чудеса  российской  демократии»,  Ейнштейн   у   дитинстві   довго   вчився   розмовляти   і   у   віці   7  років  міг  повторяти  лише  короткі   фрази.  Навіть  по  досягненню  9  років  ще,  як    належить,   не   навчився    розмовляти.   В   політехнікумі    був    посереднім  учнем,  отримуючи   оцінки   рідко   вище   трійок.  

 

Його   докторська   дисертація  «Нове  визначення  розмірів  молекул»  була   визнана   помилковою.   Але,   як   і  кожен  єврей,  володіючи  єврейською  спритністю,  не  став  серйозно  займатися  наукою,  а   пішов   іншим   шляхом - крадіжкою   чужих   ідей,  тобто   відвертим  плагіатом.   Робота   в   патентному   бюро   дозволяла   йому   це   робити.  Таким  чином,  взявши   базові   ідеї   у   видатних   вчених   Пуанкаре,   Лоренцо,   Герца,  Планка,   росіянина    Столєтова,   а   пізніше    й    поляка    Мінковського,    він   і  створив  свою  теорію  відносності   та   інші  відкриття,  не  посилаючись  на  тих  авторів,   яких   обікрав.   

 

В   цьому    його   якось   й   звинуватив   Пуанкаре,   але  Ейнштейну    ці   звинувачення   були,   як   отому   коту,   що   злизав   сметану   з  глечика.  А  ще  Ейнштейн   нахабно   використовував  ідеї   та   відкриття  дійсно  талановитого   фізика,   своєї   слов’янської   дружини  -  сербки   Мілеви   Марич.  Про його   куций   розум   та   наукове   безсилля   свідчить   й   той  факт,  що  він  за   всі   роки   своєї  «наукової»  діяльності   так   і   не    зміг   осилити   квантову  механіку   Нільса   Бора. 

 

Незважаючи   на   тупість   свого  «генія»   і   побратима,  сіоністи,   починаючи   з   1910   року,   почали    активно    і    вперто    пробивати  питання  про  присвоєння   Ейнштейну  Нобелевської  премії   і   таки  домоглися,   що   ця   премія   була   присвоєна   в   1922   році,   але   не   за   створення   теорії  відносності,  а   за  «Відкриття  закону  фотоелектричного ефекту  і   за   роботи  в  галузі    теоретичної    фізики»,    хоча,    насправді,    фотоефект    було    відкрито  Герцем   ще   в  1887  році  і  затим   експериментально   перевірено   Столєтовим,   який   встановив  і  «перший  закон  фотоефекту»,  названий   законом  Столєтова. 

 

Візьмемо   ще   одного   «генія» - Лєніна.   Його   дідом   по   материнський  лінії  був  Сруль  Мойшевич  Бланк,  а  прадідом - Мойша   Іцкович   Бланк,  який,  крім  Сруля,   мав    сина    Абеля.   Мойша     був     психічно     хворим,   бо     постійно  скандалив  із  своїми  співплемінниками,  що  рідко  буває  серед  євреїв,  і   мстив  їм,  спаливши  23  їхні  будинки   в   Старокостянтинові,  за   що  29  вересня  1808  року    його   повинні   були    судити,   але    спритний    Мойша    втік   в   Санкт-Петербург   і   змінив  прізвище.  Те  ж  саме  зробили  і  обидва  сина  Мойші,  які  також   втекли   в   Петербург   і   поміняли   імена   та   по-батькові.  

 

Сруль   став  Олександром     Дмитровичем,   одружився    з    німецькою    єврейкою,    яка     й  народила    доньку    Мару - майбутню   маму   Лєніна.   Інша,   батьківська,   лінія  Лєніна - чистокровна    калмицька.   Дід    його    Микола    Васильович    Ульянов  одружився   на   рідній   дочці   Олександрі,  яка   була   молодшою   від  нього  на  25  років   і   народила   четверо   дітей,   причому   молодшого   Іллю - у   віці   67  років.  Ілля   з   Марою   і   стали   батьками  Лєніна. 

 

Звідси  й  виродження  роду,  що   яскраво   проявилося   на   прикладі   Лєніна,  який   у   віці   23   роки   почав  лисіти,   страждав     приступами     нервово-мозкової     хвороби,     агресивністю,  ненавистю  до  всього   світу,  педерастією  (займався   «коханням»  з  Троцьким  і  Зінов'євим), маючи   незаконну   дружину   Арманд  і  законну - Надію  Крупську,  так    і    не    зумів    завести    власних    дітей.   Сучасники     відзначають     його  жорстокість  і  людиноненависництво.  Ну   а   щодо  талантів  Лєніна,  то  теорію  революції   та   держави   він   повністю   списав  у  Маркса,  Фейєрбаха,  Гегеля  і  Каутського,  інші   ідеї  посписував  у  відомих  філософів  давності  і  сучасності. 

 

Коротше,  чужі  думки   видавав   за   свої,  що  називається  плагіатом  і  підпадає  під   дію  відповідного  законодавства.  До  речі,  мавзолей  Лєніна  в  Москві,  це,  як    пише     Ю.   Канигін   (Шлях   Аріїв)  -  «копія     сатанинського     вівтаря    в   м.  Пергамі   (Мала  Азія),  на   якого   вказував   Ісус   Христос,  називаючи   його  «князем   темряви».  Як   доводить   російський   дослідник   В.  Авдєєв   у   статті  «Тайна   мумии   Ленина»,  опублікованій   в   1998   році   в   газеті   «За   русское  дело», №4,  мумія  Лєніна - це  енергетичний  вампір,  який  висмоктує  і  розум,  і  волю,   і    духовні    сили    з    народів    Росії   і   отруює    життєві    сили   росіян  трупними  випорожненнями.  Цей  труп  живе  за  рахунок  життєвих  сил  людей.  Ці  елементарні   знання   методів  чорної  магії  були  відомі  ще   в   примітивних  суспільствах. 

 

Добре  відомі   вони  були   і   єврейським  сатанистам,  один  з  яких - підручний  Лєніна    В.  Д.    Бонч-Бруєвич  -  і    ніс     безпосередньо     відповідальність     за  спорудження    усипальниці    вождя,  через   яку,   за    статистикою,   пропустили  понад   70   мільйонів   чоловік,  зомбуючи   їх  сатанинським  духом.  А  звідси  й  духовне   та   моральне   убозтво,  від   якого   вже  давно  позбавилось  населення  колишнього  соціалістичного  табору,  хоч  і  не  блукали  40  років  по  пустелям.

  Що  ж  до  інших  єврейських  «геніїв»,  то  їхній   рівень   геніальності  анітрохи  не  вищий  за  попередніх.  Серед   них  немає  жодного  геніального  архітектора,  скульптора,   композитора,   художника,   письменника,  а   якщо    й    з’являється  більш-менш   талановитий   митець,  то,  швидше   всього,  він - плагіатор,  крадій    чужих  ідей  чи  творчих досягнень. 

 

Єдиним   істинним   генієм   за  останніх   дві  тисячі   років   був  галілеянин   Ісус  Христос,   народжений   на  землях   Ізраїлю,  однак   він,  на   жаль  залишився   єдиним,  кого  юдеї   не   тільки  не  визнали,  а   й   позбавили   життя   за   його   геніальність   і   прокляли   на   віки  вічні».        

                                                                   - Відун Рувит.   «Містифікація  тисячоліть» -                                                                                                                                                                                                                    

 

                                          В  долині  тихій  сон  летить

                                          І  срібну  сутінь  розпливає,-

                                         На  горах  жертвенник  курить,

                                         На  горах  жертвенник  палає,-

                                        Ще  хтось  вартує,  хтось  не  спить,

                                        Так  ми  спимо  невільним  сном.

                                        Душа  зневірена  дрімає,

                                       А  хтось  над  нами  б’є  крилом,

                                       За  нас  змагається  орлом,

                                       За  нас  живе  і  умирає.

                                                                                  - Олександр  Олесь -

 

  Тепер    зрозуміло,   що   генії,   та   й   просто   талановиті   люди   можуть   бути  тільки    з    нащадків    Небо    русів,   тобто     слов'яно-орійської    нації.   Бо    це  закладено   на   генетичному   рівні,  а   генетично   обрізана  нація (юдеї),  просто  не   в   змозі   бути   геніями,   ну   ніяк...  

  Але   вони  (юдеї),   через    християнство,   намагаються   зробити   нас  «тупими  рабами»,   щоб,   не    то    що   ми   були   б   геніями,   а    просто    не    розумним  «бидлом».  Що  вони  і  намагаються  зробити  вже  на  протязі  тисячі  років.  Але  Ми   нащадки   Богів   і   так   просто  це  зробити  неможливо.  Тому  у  нас  були,  є,   і   будуть   завжди   народжуватись   нові   Генії.     

 

  Весь  світ  спить... 

 Та  не  так  спить,  як про  праведника  сказано: «Коли       спить,  то  нерозіб’ється...» 

Спить  глибоко,  простягнувшись,наче  вдарений  об  Землю. 

А  наставники,  якіпасуть  Ізраїля,  не  тільки  не  будять,  а  ще  йпогладжують: «Спи,  не  бійся!  Місце  хороше, чого  остерігатися?»

  Говорять  про  мир - і  немає  миру.

 

                                                 - Григорій  Сковорода -

 

  Нам    просто     пора    усвідомити,   що    прийшов    Наш    Час!   Епоха    темна  закінчилась,  пора   пробуджуватись!  В   епоху   темних   сил   у   нас   з’являлись  генії,  багато  геніїв!  А  коли   ми   пробудимось  від  юдейського  сну  остаточно,  то   ми   побачимо,  що   в   кожному   із   нас   є   завдатки  генія!  І  це  не  просто  слова,  це   істина,  яку   від   нас   приховують    ті   ж   самі,   хто    нам    нав’язав  «духовне   рабство».  Це   про   них   сказав   геній   наш  -  Тарас   Шевченко:  

                            ...  «І  в  тую  кістяну  комору

                                    залізли  свині  ізнадвору,

                                                                  тай  й  рохкають» 

 

                                     Геніально   сказано  -  свині!...

 

                                      «Не   в   образу   свиням   сказано...»

 

 Опинитись  хочу  у  печері,     Будь  обачним.  Недруги  навколо

 Де  горить  багаття  праотців.     Ціляться  загарбати  наш  край.

 Скуштувати  хочу  їх  вечері       То  чужого  радника  ніколи

 У  гурті  мисливців-молодців.     До  вождя  свого  не  підпускай.

 

Розшукати  хочу  предка  свого  І,  нарешті,  попрошу  я  предка,-

Межи  ними,  мудрого  Волхва,             Грамотою  ворога  глуши,

І  просту  сказати  засторогу:   Рідний  предку,  винайди  абетку, 

Щоб  чужого  племені  лихва             Велесову  Книгу  напиши.

Не  спіткала,  наче  яма  звіра      Крутиться  планети  коліщатко,

Будь-якого  родича  мого,               Вічний  рух - і  воля,  і  мета

- Неприйми,скажу,чужоївіри,  - Нуати,щовинайшов,нащадку? -То  капкан  для  розуму  твого.        Праотець  суворо  запита.

 

                                                       - Руслан  Морозовський -

 

Автор статті: добродій Олександр (Вінниця)