Способи військової підготовки населення. Народні військові ігри та забави в давні часи.

Категорія: Він, Вона та діти
Опубліковано: Субота, 09 січня 2016, 10:50
Перегляди: 1146
Система народної віисько-вої підготовки в Україні була надзвичайно широкою і багатогранною. Для різних вікових груп населення існували свої специфічні комплекси воєнних вправ у вигляді ігор, танців для дітей і молоді та різного роду змагів для дорослих.
Майже усі дитячі ігри для хлопчаків мають воєнно-прикладне значення...
Взяти хоча б такі популярні ігри як „Бій на кониках", „В сліпого Івана", „Цурки-палки", „Піжмурки", „Попихач" та багато-багато інших. У цих іграх діти набували необхідних для подальшого життя практичних навичок. Так, суть гри „Бій на кониках" у тому, що хлопчаки, розділившись на дві ватаги, які у свою чергу поділяються на „верхівців" і „коней", заскакують один одному на спину або на плечі та з розгону збігаються з супротивною ватагою, намагаючись скинути з „коней" якнайбільше „верхівців" суперника. Звичайно, що така гра, поряд із розвитком сили, витривалості та спритності, вчить дітей основ битви верхи на коні. Такі ігри як „Сліпий Іван", „Попихач" вчили дитину орієнтуватися із зав'язаними очима, розвивали „шосте відчуття". Гра „Цурки-палки" давала змогу дітям освоїти основи фехтування на бігу, привчала до взаємовиручки, взаємодопомоги, „Піжмурки" — вчили мистецтву використовувати оточуюче середовище для маскування. Ми знаємо як влучно наші воїни вміли метати зброю. Ще в Галицько-Волинському літописі є про це захопливі відгуки: „А один з воїнів (короля Данила) протягнув десницю свою і, вийнявши булаву з-за пояса свого і далеко кинувши, збив князя ятвязького з коня його" . Для розвитку цього вміння з дитячих літ існувала гра „Куля". Суть цієї популярної на той час гри полягає в тому, що гравці підкидаючи дерев'яну кулю, на льоту намагаються попасти в неї короткими і товстими палицями — „жаровнями.